- розумець
- —————————————————————————————розуме́ць 1іменник чоловічого роду, істотарозумник—————————————————————————————розуме́ць 2іменник чоловічого родурозум
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розумець — мця/, ч. Зменш. пестл. до розум 1), 2). || ірон. Те саме, що розумаха … Український тлумачний словник
разумѣти — Разуметь разумѣти (1) 1. Понимать (понять); догадываться (догадаться): Комонь въ полуночи Овлуръ свисну за рѣкою; велить князю разумѣти: князю Игорю не быть! 40. Почьто бесѣды моея не разумѣете, яко не можете слышати словесе моего. Остр. ев., 32… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
розумний — 1) (який має неабиякий розум), недурний, хитромудрий, толковий, голова(с)тий, мізкуватий, мізковитий, кебетливий, кебетний; мудрий (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); мислячий (який глибоко й самостійно мислить) Пор. кмітливий 2) … Словник синонімів української мови